Регуляторні вимоги до європейських страховиків будуть пом’якшені. Які кроки необхідно зробити Україні?
Зараз триває процес підготовки нової редакції закону «Про страхування», базового законопроекту, який визначатиме правила гри всієї страхової галузі на найближчі роки. Проект закону розробляється з урахуванням положень Євродирективи 2009/138 про ведення діяльності у страхуванні та перестрахуванні «Solvency II».
Я багато разів відзначав, що впровадження європейських практик, зокрема й вимог цієї Євродирективи, не має проходити у стилі культ карго — «у них є, і нам треба точно таке ж», механістичного перенесення європейських правил і вимог, без урахування специфіки країни, економічної ситуації в Україні, практик, що склалися, і — проблем і недоробок під час впровадження Директиви в Європі.
Важливий момент: нині в ЄС триває робота з активного перегляду Євродирективи 2009/138 Solvency II, і частина нововведень безпосередньо стосується тих норм, які закладають в український закон «Про страхування».
Перш ніж детальніше розглянути ці зміни, нагадаю, що впровадження Євродирективи 2009/138 Solvency II в європейських країнах має досить довгу і непросту історію. Введення Директиви кілька разів переносили: документ ухвалено в 2009 році, набув чинності остаточно лише в 2016 році. За різними оцінками західних експертів, тільки витрати на підготовку до впровадження Директиви обійшлися страховим компаніям та органам спостереженнями в країнах ЄС в суму від 1 до 2 млрд євро.
Завдання Директиви ЄС Solvency II були означені, як встановлення єдиної системи регулювання шляхом створення однакових стандартів управління ризиками, забезпечення достатності капіталу страховика, прозорості та порівнянності фінансової звітності для інвесторів.
Директива містить три основні частини: кількісні й якісні вимоги, а також вимоги до розкриття інформації.
Водночас вплив Директиви на розвиток страхової галузі в Європі виявився досить неоднозначним. Прагнення знизити ризики шляхом підвищення вимог до капіталізації страхових компаній призвели до зниження віддачі на капітал, і як наслідок — до зниження інвестиційної привабливості галузі (за останні 5 років кількість страхових компаній в ЄС різко скоротилася з 3,9 тис. до 3,2 тис.).
Окремі труднощі Директива створила для перестрахувальних компаній, особливо це позначилося на перестрахуванні ризиків стихійних лих і катастроф: на ринок Insurance-Linked Securities (ILS), за різними оцінками, пішло від 25% до 35% від обсягу перестрахування, тобто фактично — зі страхового ринку на фондовий, по суті, створивши попит на альтернативний перестрахування інструмент — катастрофічні облігації.
Не особливо у виграші опинилися і споживачі страхових послуг: підвищення вимог до капіталізації страхових компаній закономірно призвело до підвищення вартості страховок.
Також занепокоєння у європейців викликає те, що Solvency II, як найскладніший пруденційний режим для страхування в світі, з дуже високим рівнем додаткових фінансових «подушок безпеки», створених заради захисту споживачів, підриває конкурентоспобность галузі на світовій арені.
У лютому минулого року Європейська комісія закликала Європейське управління зі страхування та пенсійного забезпечення (EIOPA) надати технічні рекомендації для всебічного перегляду Директиви Solvency II. Два раунди публічних консультацій з цього питання були завершені до середини січня поточного року, публікація підсумкових результатів намічена на липень, а фінальний звіт Єврокомісії та законодавчі зміни очікуються на початку 2021 року. Крім EIOPA, активну участь у процесі беруть Федерація європейських асоціацій ризик-менеджменту (FERMA), Федерація європейських страховиків і перестрахувальників (Insurance Europe), Європейська асоціація актуаріїв (ААЕ), провідні аудиторські та консалтингові фірми та ін.
В якому напрямку йде перегляд положень Директиви
Одним із головних завдань перегляду 2020 року є спрощення Solvency II. Основне, на що ставлять акцент EIOPA й інші учасники процесу — необхідність посилення принципу пропорційності. Це стосується як вимог до платоспроможності страховиків, так кількості і складності звітності страхових компаній перед регуляторами.
«Solvency II слід застосовувати пропорційно характеру, масштабу і складності ризику, властивого страховику», — заявили експерти міжнародних організацій, відзначаючи, що в різних країнах Європи принцип пропорційності застосовується нерівномірно. — «Вкрай важливо, щоб галузь розробила конкретні пропозиції про те, як можна змінити Solvency II під час поточного перегляду положень Директиви, щоб послідовніше застосовувати принцип пропорційності».
EIOPA також запропонувала збільшити порогові показники діяльності страховиків, які визначають незастосування до компаній вимог Solvency II. Запропоновано дозволити державам збільшити такий поріг річного збору премій страховика з поточного розміру в 5 млн євро до 25 млн євро. Тобто до невеликих страховиків, чия валова сума премій буде менше 25 млн євро, вимоги Solvency II застосовуватися не будуть.
Для України це означає, що невеликі та середні страхові компанії залишаться на тих же правилах резервування і платоспроможності, які діють у них зараз, так як чинний закон «Про страхування» в питанні платоспроможності базується на підходах і параметрах, взятих з попередньої Євродирективи.
У процесі перегляду вимог Директиви акцент ставиться на тому, що перераховані регулятивні коригування протягом найближчих років матимуть позитивний вплив на страхову галузь: знизять робоче навантаження на бізнеси, вартість страхування і підвищать прибутковість страховиків.
Європейський вектор трансформації регуляторного нагляду очевидний:
1. Зручні умови і рівні правила гри для компанії будь-якого розміру і формату, зокрема для кептивного страхового бізнесу, завдяки дотриманню принципу пропорційності до актуарних вимог і вимог до капіталізації.
2. Однакова практика застосування принципу пропорційності в усіх європейських країнах.
3. Зниження вимоги до платоспроможності і збільшення переліку активів для інвестування.
Як це має позначитися на нормах розроблюваного закону «Про страхування»
1. Для компаній, чиї показники річного збору премій будуть нижчими за новий поріг у 25 млн євро, необхідно залишити чинні норми закону (формули розрахунку резервів, диверсифікація активів для покриття резервів, розмір мінімального капіталу та ін.).
2. Адаптація вимог Євродирективи не повинна відбуватися у форматі буквального перенесення європейських норм. Як ми бачимо, вимоги Solvency II виявилися жорсткими навіть для європейських ринків і переглядаються в бік пом’якшення. Необхідно розуміти, що стан і показники українського ринку страхування на порядок і навіть на порядки відрізняються від ринків європейських країн, і вимагають відповідної адаптації регуляторних вимог.
Для прикладу, страхова премія на душу населення в Україні становить менше 50 євро на рік. Середній розмір страхового платежу на душу населення в Європі 2,2 тис. євро (дані 2017 р.) Навіть у країнах Східної Європи цей показник у кілька разів вищий, ніж у нас у країні: в Румунії — 97 євро, в Латвії — 112 євро, в Болгарії — 138 євро, в Угорщині — 270, а в Польщі — 329 євро на душу населення.
Завдання нового закону
«Про страхування» — зберігаючи вектор на прозорість структури власників і безумовне виконання зобов’язань страховими компаніями, розробити такі умови і наступні нормативні документи, які дозволять розвиватися всім сегментам страхового ринку, збільшити доступність страхової послуги, зокрема і фізичну присутність страхових компаній у регіонах, високий рівень цивілізованої конкуренції. Також необхідно створювати умови для підвищення привабливості української страхової галузі для вітчизняних та іноземних інвесторів, оскільки це є запорукою розвитку страхового бізнесу відповідно до сучасних управлінських і технологічних вимог.
Спеціально для НВ Бізнес
7 лютого, 17:30 https://nv.ua/ukr/biz/experts/zakon-pro-strahuvannya-chomu-ne-mozhna-kopiyuvati-yevropeyski-direktivi-50068951.html
